Волинська область. Загальні відомості

Воли́нська о́бласть — область на північному заході України, утворена 4 грудня 1939 р. після приєднання західноукраїнських земель до СРСР. Розташована на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини, у зонах мішаних лісів і лісостеповій.

Межує з Рівненською на сході та Львівською на півдні областями. Територією області проходить державний кордон протяжністю 395 км, у тому числі:
з Республікою Польща довжиною 190 км на заході.
з Республікою Білорусь довжиною 205 км на півночі.

На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Римачі, Доманове, Дольськ, Піща, Пулемець, Заболоття.

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −4 °C, липня +17 °C. Рекордні температури повітря: найвища +38,0 °C (Володимир-Волинський, 11 серпня 1946 р.), найнижча -38,9 °C (Володимир-Волинький, 11 лютого 1929 р.).
У середньому за рік випадає 560—620 мм опадів.

В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волиняк входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Велинь й назвав його Володимиром. У «Повісті минулих літ» згадується, що в 988 році князь Володимир Святославович віддав це місто своєму синові Всеволоду в удільне володіння. Відомо, також, що в 1506 р. маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович.

У 1704 році проходив Волинь із своїм військом гетьман Іван Мазепа, 1768 року захопила цей край і стихія гайдамацького повстання, названого Коліївщиною.

У роки першої світової війни через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого. В червні 1916 року російські війська під командуванням генерала Брусилова прорвали фронт, зайняли Луцьк і відтіснили австро-німецькі війська на лінію річки Стохід. Більше року протримався фронт на цій лінії, внаслідок цього було знищено багато довколишніх населених пунктів.