Мистецтво на Волині

Волинь займає важливе місце в давній мистецькій культурі України. Це, в першу чергу стосується пам’яток сакрального мистецтва. В останній чверті ХХ століття були створені значні збірки релігійних пам’яток з Волині в ряді музеїв України, зокрема, Волинському і Рівненському краєзнавчих музеях, Острозькому історико-культурному заповіднику, Національному музеї у Львові, Музеї народної архітектури і побуту України, що викликає нині незмінний науковий інтерес. У збірці Волинського краєзнавчого музею, яка нараховує майже 138 тисяч експонатів основного фонду, фонд релігійного мистецтва займає значне місце. До збірки входять різні види пам’яток церковного (культового) походження, зокрема, релігійний живопис і скульптура, предмети декоративного різьблення, металопластики, ковальського ремесла, шитва. Це – ікони, царські врата, виносні хрести, іконостаси, скульптура, фрагменти різьби, свічники, зразки міднолитої пластики (іконки, складні, наперсні та напрестольні хрести); оклади ікон карбовані та штамповані, церковне начиння, зразки ковальського ремесла (надбанні і надвратні хрести), церковне шитво, художні тканини, церковний одяг, плащаниці і т.д.
Пам’ятки сакрального мистецтва належать до різних фондових груп, а саме: живопис – „Живопис” („Ж”), „Релігія і атеїзм” („РА”), „Ікона” („І”), „Декоративно-прикладне мистецтво” („Д”); скульптура – „Скульптура” („С”) і "Релігія і атеїзм” („РА”), предмети дерев’яного різьблення – "Декоративно-прикладне мистецтво” („Д”) і „Релігія і атеїзм” („РА”); металопластики – "Декоративно-прикладне мистецтво” („Д”) та „Ікона” („І”). За конфесійною приналежністю вони відносяться до православ’я, католицизму та іудаїзму. Волинський краєзнавчий музей володіє великою збіркою ікон, нечисленними зразками малярства і скульптури латинської релігійної традиції і поодинокими пам’ятками єврейської культури.




Наукове комплектування фондів є одним з напрямків наукової роботи музею. Розкриття шляхів і визначення етапів формування фондової збірки є важливою частиною дослідження. Серед шляхів надходження експонатів до музею можна виділити наступні: закупка експонатів, дарунки, збір експонатів під час науково-пошукових експедицій, передача пам’яток вилучених на митницях. Всі ці шляхи є традиційними для музейного колекціонування вже протягом століття. Волинь має давні традиції в збиранні. зберіганні й популяризації пам’яток сакрального мистецтва. В кінці ХІХ століття в рамках Великої Волині були сформовані музейні колекції церковної старовини. Було створено церковно-археологічний музей у Холмі, сховища церковних старожитностей при Свято-Володимирському православному братстві у Володимирі-Волинському (1887 р.) і Луцькому Хрестовоздвиженському братстві, Волинське єпархіальне давньосховище у Житомирі. Початком широкого знайомства з волинськими пам’ятками став ХІ Археологічний з’їзд у Києві (1899 р.), де була представлена виставка церковних старожитностей з Волині. У ході подій воєнної історії краю ХХ століття майже всі пам’ятки волинських збірок були втрачені.
Традиція колекціонування пам’яток релігійного мистецтва була перервана на майже на 20 років. Комплектування фонду сакрального мистецтва на Волині відновлюється з відкриттям у 1929 році Волинського краєзнавчого музею в Луцьку. Серед головних статутних завдань новоствореного музею було збирання й зберігання пам’яток історико-культурної, природничої спадщини краю та оприлюднення й популяризація музейних надбань [19, 2]. У структурі музею був історико-мистецький відділ. Комплектування фондів музею проводилось різнопланово і всесторонньо. Поступово вироблялися науково обгрунтовані критерії комплектування і вивчення пам’яток з різних ділянок історії, культури, народного побуту і т. інше.
Створенню музею передувала, організована Волинським товариством краєзнавства та опіки над пам’ятками минулого у вересні 1928 року у Луцьку Рільничо-промислова виставка, на якій були представлені як різноманітні вироби народних майстрів з Волині й Полісся, так і предмети старовини. Значна частина експонатів виставки тоді ж у 1928 році була придбана для майбутнього Волинського музею. Чи були серед них предмети релігійного мистецтва сказати важко [18, 5-7].
Формування колекції сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею можна поділити на кілька етапів, кожен з яких має свою специфіку і вирішував конкретні завдання. Пропонуємо виділити наступні хронологічні періоди: перший – це польський період (1929 – 1939 рр.); другий – радянський довоєнний (1940 – 1941 рр.); третій – окупаційний (1941 – 1944 рр.); четвертий – післявоєнний (1945 – 1950-ті рр.); п’ятий – (1960-70-ті рр.); шостий – експедиційний (1981 – 1986 рр.); сьомий (1997 – 2008 рр.).









Другий період в історії формування колекції – радянський довоєнний (1940 – 1941 роки). Характеризувався надходженням до фондів музею колекції князів Радзивілів з Олицького замку. Радянський період в історії Волинського музею розпочинається у вересні 1939 року. У цей час історичні та мистецькі цінності зібрані за перші 10 років існування музею залишалися в його експозиції і фондах. 8 травня 1940 року згідно постанови Раднаркому УРСР «Про організацію державних музеїв і бібліотек у західних областях України» передбачалось організувати «державний обласний музей в м. Луцьку з такими відділами: краєзнавчий, історичний, етнографічний, археологічний, надавши йому приміщення колишнього Луцького музею» [17, 137].
У 1940-х роках радянський уряд звернув увагу на збереження історико-культурних цінностей. 31 серпня 1940 року при РНК України засновується Комітет охорони та збереження історико-культурних, архітектурних і археологічних пам’ятників УРСР., до складу якого увійшли визначні діячі української культури та науки. Урядовою постановою передбачалося створення відповідних комітетів охорони пам’яток при всіх виконавчих комітетах обласних рад депутатів трудящих. Факти свідчать про активізацію роботи Волинського краєзнавчого музею в пам’яткоохоронній сфері. Так, в 1940 році працівники музею здійснили обстеження Луцька і склали перелік історичних пам’яток та будинків, що мали
архітектурно-художню цінність і формували історичний вигляд міста. У список було включено 14 історичних і 34 архітектурні пам’ятки. У цей час до музею надійшло ряд пам’яток релігійного мистецтва, в тому числі й іконопису, виявлених в ході обстеження пам’яток культової архітектури. Восени 1940 року до Волинського краєзнавчого музею було передано колекцію творів мистецтва націоналізованих в Олицького замку князів Радзивілів. Серед переданих до музею пам’яток були твори живопису ХVII – XIX століття, в тому числі картини релігійного змісту.




Період 1960-70-ті років в історії Волині характеризувався надходження релігійних пам’яток із закритих церков, адже в кінці 1950 – 1960-х роках йшло масове закриття храмів. Культове майно передавалося або в діючі церкви або поступово нищилося, залишаючись у закритих безгосподарних храмах.
Це був період активної збиральницької роботи музеїв України. У 1960-ті роки на Волинь зробили експедиційні виїзди Львівська картинна галерея з участю Бориса Возницького і Львівський музей етнографії та художнього промислу з Павлом Жолтовським. До роботи в експедиціях з цими відомими дослідниками долучилися наукові працівники Волинського краєзнавчого музею Олекса Ошуркевич та Йосип Струцюк. У результаті спільних експедицій по Волині 1965-68 років до Волинського краєзнавчого музею було передано пам’ятки іконопису і декоративно-прикладного мистецтва. У 1970- х роках на Волині працювали експедиції ряду наукових закладів та музеїв з Києва та Львова.
У 1970 році були організовані експедиції Волинського краєзнавчого музею у Ратнівський, а в 1974 – в Ківецівський і Маневицький райони. В результаті експедиції 1970-х років йшло комплектування фондів музею історико-етнографічними матеріалами.
Зі створенням 1973 році художнього відділу Волинського краєзнавчого музею розпочинається активна збиральницька робота в двох напрямках — збір творів традиційного народного мистецтва і творів сучасних майстрів декоративно-прикладного мистецтва з центрів художніх промислів. У 1970 – 80-ті роки в результаті експедиційних виїздів працівників художнього відділу Миколи Чернюка, Лариси Войницької і Тамари Левицької було зібрано більше 1500 експонатів (народний одяг, зразки вишивки, ткацтва, кераміки, виробів з дерева, лози, соломи, писанки).
Протягом 1976-77 років було проведено перші експедиції відділу атеїзму, створеного у 1973 році, по виявленню пам’яток у церквах Волині. Було обстежено окремі церкви у Ратнівському і Камінь-Каширському районах і зібрано до фондів музею цінні пам’ятки релігійного мистецтва в тому числі й ікони, а також предмети церковного вжитку (різноманітне начиння культового призначення).







Період з 1995 по 2008 роки характеризується продовженням збиральницької роботи по комплектуванню фонду сакрального мистецтва. Поповнення фонду йде шляхом експедицій, дарунків, передачі пам’яток вилучених на митницях.
Основним шляхом комплектування фонду релігійного мистецтва залишаються експедиції,відновлені у 1997 році. Значні надходження до фондів музею, в тому числі 105 ікон ХVI – XVIII століть, припадають на період з 1999 по 2004 роки
За результатами експедиції 1999 року по Локачинському, Рожищенському і Луцькому районах до музею надійшло 43 пам’ятки; по експедиції 2000 року по Горохівському і Луцькому районах – біля 100 пам’яток.
Успішна збиральницька робота музею – це результат співпраці Волинського краєзнавчого музею і релігійних організацій Волинської області у справі збереження і вивчення пам’яток сакрального мистецтва. Експедиції Волинського краєзнавчого музею по обстеженню храмів Волині 1999 – 2003 років проводились з благословіння православних владик митрополита УПЦ КП Якова – керуючого Луцько-Волинською єпархією Української Православної Церкви Київського патріархату, митрополита УПЦ Ніфонта – керуючого Волинською єпархією Української Православної Церкви та архієпископа Симеона – керуючого Володимир-Волинською єпархією Української Православної Церкви і при організаційній допомозі відділу в справах національностей, міграцій та релігій Волинської облдержадміністрації.
Експедиції 1997 – 2008 років суттєво поповнили колекцію сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею, врятувавши від подальшого руйнування і загибелі сотні пам’яток історії і культури Волині. Робота відновлених з 1997 року щорічних наукових експедицій Волинського краєзнавчого музею була спрямована на збереження історичних і мистецьких пам’яток, які знаходяться в церквах Волині, складової частини культурної спадщини України. У складі експедицій працювали наукові співробітники Волинського краєзнавчого музею та його відділу – Музею волинської ікони. Обстеження Камінь-Каширського і Маневицького районів проводилось спільно відповідно з Камінь-Каширським і Маневицьким краєзнавчими музеями. Науковим консультантом експедицій був відомий дослідник давнього мистецтва, доктор історичних наук Володимир Александрович. Робота велася системно, паралельно у двох напрямках: по-перше, перевірка наявності пам’яток раніше облікованих, фіксація їх руху з однієї церкви в іншу і в межах храму (переміщення пам’ятки в інтер’єрі), облік нововиявлених пам’яток, характеристика стану їх збереження і збір пам’яток (комплектування фондів музею); по-друге, подальше дослідження творів сакрального мистецтва Волині, теренів побутування пам’яток, джерел творчості малярів, уточнення авторства, датування, виявлення нових пам’яток.




Дослідження проведені Волинським краєзнавчим музеєм, детальний порівняльний аналіз пам’яток, пошукова робота в храмах дозволить з часом визначити місце кожної пам’ятки в мистецькій спадщині Волині. Актуальним завданням сьогодні в галузі дослідження і збереження церковних старожитностей в Україні є продовження роботи з пам’ятками сакрального мистецтва на предмет їх подальшого вивчення, введення до наукового обігу нововідкритих творів, створення належних умов для реставрації і збереження пам’яток.